ЧОМУ ГИНЕ ФОРЕЛЕВЕ ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО В КАРПАТСЬКОМУ БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ?

Великими зусиллями, без жодної підтримки держави, на голому ентузіазмі, в останні роки, на базі руїни колишнього Великобичківського лісокомбінату, в Трибушанському природоохоронному науково-дослідному відділенні Карпатського біосферного заповідника, створено унікальне демонстраційне форелеве дослідне господарство.

Зараз воно складається із 16 басейнів, площею дзеркала води понад дві тисячі квадратних метрів, інкубатора та інформаційно-туристичного центру «Карпатська форель». Тут діє дуже популярний екотуристичний маршрут. До цього живого об’єкта щорічно навідуються тисячі туристів із багатьох куточків України та зарубіжжя, які, і особливо міські жителі та дітвора, отримують тут екологічні знання та незабутні враження від спілкування з природою.

Це господарство сприяє відродженню форелівництва в Українських Карпатах, проводить культивування аборигенних видів лососевих риб з метою збереження генофонду рідкісних та зникаючих їх видів в гірських водотоках, вирощує мальок форелі струмкової для зарибнення гірських водотоків, демонструє громадськості та зацікавленим господарюючим суб’єктам, методи та технології вирощування форелі струмкової та інших видів лососевих риб, як одного з важливих напрямків сталого розвитку гірських територій тощо.

Але на жаль, в останній час, цьому господарству загрожує голодна смерть. Через блокування Карпатському біосферному заповіднику перерахування коштів органами державного казначейства в Закарпатській області немає можливості закупити навіть корми для відгодівлі наявного поголів’я форелі. Так, із серпня ще 2013 року заморожено біля 20 тисяч гривень на придбання кормів. І якщо терміново не буде відкрито фінансування природоохоронних заходів для Карпатського біосферного заповідника, то загине не тільки форелеве господарство, але й виникнуть загрози для знищення і багатьох інших унікальних природних цінностей Карпат світового значення.

Ми звертаємось до голови Закарпатської ОДА Валерія Лунченка, начальника Головного управління державної казначейської служби у Закарпатській області Івана Шолі та Мінприроди України, допомогти в розв’язанні цієї проблеми, та не допустити загибелі форелевого дослідного господдарства в Карпатському біосферному заповіднику.

Адміністрації біосферного заповідника треба дати можливість використати на природоохоронні заходи, хоча би наявні у неї на ці цілі кошти.

Федір Гамор, професор, заслужений природоохоронець України