Саме на це спрямовано Доручення Президента України Віктора Януковича від 2 квітня 2013 року за № 1-1/749 щодо збереження унікальних природних комплексів, забезпечення сталого розвитку української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», благоустрою гірських населених пунктів Закарпатської області, розташованих у зоні української частини цього природного об’єкта.

Перед Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною державною адміністрацією Глава держави поставив цілий комплекс завдань, спрямованих на вирішення тут екологічних та соціально-економічних проблем. І найголовніше серед них – забезпечити сталий розвиток та благоустрій гірських населених пунктів, які розташовані у цій частині Закарпаття.

Прийняття цього рішення є підтримкою не тільки діяльності адміністрації Карпатського біосферного заповідника, яка на протязі багатьох років наполегливо працює в сфері збереженням унікальних природних цінностей та над впровадженням в життя стратегії сталого розвитку в Карпатському регіоні, але й визнанням на найвищому державному рівні необхідності практичного втілення конкретних проектів щодо перетворення гірських поселень Закарпаття в привабливі туристично-рекреаційні осередки, які б демонстрували гармонійні стосунки людини і природи.

Треба насамперед нагадати, що в зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника, територія якого майже повністю, у якості ядрової та буферної зони (за виключенням ділянок, що розташовані у Виноградівському районі та Долини нарцисів), входить до складу Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаходяться місто Рахів, селище Ясіня, села Луг, Косівська Поляна, Ділове, Костилівка, Кваси, Богдан і Луги в межах Рахівського району. В Тячівському районі – Угля, Велика Уголька, Широкий Луг та Кричево, а в Хустському – села Драгово і Забродь та вісім населених пунктів, що прилягають до Ужанського національного природного парку у Великоберезнянському районі. Тому концептуально завдання полягає в тому, щоби, в першу чергу, забезпечити до цих поселень нормальні, у європейському розумінні, автомобільні дороги, організувати їх санітарну очистку, вжити заходів щодо зменшення використання деревини для їх опалення і зробити ще багато іншого для їх розвитку та благоустрою. Місцеве населення повинно реально відчути вигоду та підтримку від держави за збережені ними унікальні природні цінності світового значення.

Для кращого розуміння необхідності вирішення тих завдань, які поставлено Президентом України перед органами виконавчої влади, хотілось би порадити, в першу чергу, уважно вивчити Постанову Верховної Ради України «Про концепцію сталого розвитку населених пунктів» від 24 грудня 1999 року, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» та Концепцію сталого розвитку Закарпаття, яка схвалена Закарпатською обласною радою ІV скликання 16 жовтня 2002 року. А вже з врахуванням вимог цих нормативно-правових документів, для кожного населеного пункту планувати необхідні роботи.

По-друге, дуже важливо, при пошуках джерел фінансування, використати у повній мірі положення статті 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», якою передбачаються державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських. Підкреслимо, що якраз цим Законом, для забезпечення соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, держава гарантує виділення державних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази пасажирського транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, електричних мереж, освіти, охорони здоров’я, розвитку та використання туристичних, рекреаційних і лікувальних можливостей гірського регіону тощо. Цим же Законом передбачено державні гарантії на здійснення заходів щодо будівництва об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури.

Для розвитку села Кваси, яке має статус курорту, доречно використати також великі можливості, які надає для розвитку курортним територіям Закон України «Про курорти».

По-третє, для забезпечення виконання Доручення Президента України, треба застосувати норму статті 8 Закону України «Про автомобільні дороги», якою передбачається, зокрема, що шляхи, які ведуть до об’єктів природно-заповідного фонду є дорогами державного значення, а їх перелік, що фінансується з державного бюджету затверджує Кабінет Міністрів України. У такий спосіб можна забезпечити на тривалу перспективу гарантію ремонтів та утримання доріг, які з’єднують, наприклад, Хуст із Долиною нарцисів, Буштино із Малою та Великою Угольками, Широким Лугом у Тячівському районі, Луг із Косівською Поляною та Лазищами, Рахів із Богданом і Лугами у Рахівському районі тощо.

По-четверте, для збереження букових пралісів, як і зменшення вирубок лісів загалом, надзвичайно важливою є проблема впровадження пілотних проектів із переоснащення систем опалення в зазначених населених пунктах на альтернативні види енергії. У цьому контексті найбільш реалістичним може бути переведення в першу чергу міста Рахова, гірського курорту Кваси, сіл Мала Уголька, Велика Уголька і Широкий Луг Тячівського району на електроопалення із застосуванням пільгових тарифів на оплату за електроенергію для житлових будинків, які не газифіковані, та залучення коштів Державного агентства екологічних інвестицій і Кіотського протоколу на виготовлення технічних умов, придбання і монтаж альтернативних систем електроопалення, реконструкцію ліній електропередач та заміну трансформаторних підстанцій. Перспективним може бути також, до прикладу, проект із впровадження в селі Ділове теплових насосів із використанням теплого повітря, яке накопичено у великих кількостях в золоторудних шахтних вирубках Сауляка. До речі, Кабінет Міністрів України не так давно вже затвердив спеціальний план заходів із запровадження теплових насосів в Україні.

За рахунок коштів Кіотського протоколу можна би спробувати провести придбання та встановлення сонячних батарей, заміну вікон та дверей на енергозберігаючі металопластикові в багатьох соціально-культурних закладах у населених пунктах, на які поширюється дія Доручення Президента України.

По-п’яте, було б важливо розробити та впровадити проекти комплексного благоустрою міста Рахова, як міста у географічному центрі Європи та гірського курорту Кваси, на базі яких передбачається створити Міжнародний навчально-дослідний центр букових пралісів та сталого розвитку Карпат та реалізувати ідею «екологічного Давосу» у центрі Європи.

По-шосте, при опрацюванні питання щодо відновлення залізничного сполучення між містами Київ та Рахів, треба не допустити минулих помилкових рішень, коли до Рахова їздив причіпний до потяга «Київ-Львів» вагон, який півдоби чекав у Львові на потяг «Львів – Рахів». Зрозуміло, що таке залізничне сполучення було незручним для людей і нерентабельним. В такий спосіб було дискредитовано прекрасну ідею про встановлення руху потягів за маршрутом «Київ – Рахів», і тому курсування цього вагона дуже скоро було скасовано. Зараз треба наполегливо домагатись продовження маршруту до Рахова одного з поїздів «Київ – Івано-Франківськ», завершення реконструкції залізничного вокзалу та прилеглої інфраструктури у Рахові, залізничних станцій у Квасах та Ясінях. Необхідно також передбачити ремонтні роботи самої залізниці.

У рамках цього надзвичайно важливого Доручення Президента України, можна би вирішити і проблемні питання побутового сміття, відновлення роботи очисних споруд в Рахові та інших населених пунктах, відбудову зруйнованих підпірних стінок, ремонту тротуарів, вулиць, прибудинкових територій та площ, приведення до порядку парків та скверів, дитячих майданчиків тощо.

Можна би поставити питання про створення в цих населених пунктах необхідних робочих місць, наприклад, за рахунок розміщення підприємств із глибокої переробки деревини (яка заготовляється у значних обсягах за межами природоохоронних територій), дикоростучих плодів, ягід та грибів, створення тут різноманітних атракційних об’єктів для туристів. Скажімо, цікавим може бути будівництво біля злиття Чорної і Білої Тиси у Рахові інформаційно-туристичного центру «Музей Тиси», відновлення Старої гаті у Лугах, із створенням на її базі Музею історії лісокористування та малої гідроенергетики (із вбудованою малою гідроелектростанцією) та облаштуванням тут рекреаційного центру тощо.

Але це лише невелика частина тієї масштабної роботи, яка могла би бути передбачена Планом заходів щодо забезпечення сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів, який згідно з дорученням Президента України має бути затверджений Кабінетом Міністрів України до 1 жовтня 2013 року.

Користуючись нагодою, хочу звернутись до всіх кому не байдужа доля нашого краю та його унікальної природи, долучитись до реалізації завдань, які поставлені у Дорученні Президента України та зробити міста і села Закарпаття ще кращими.

 Федір Гамор, автор ідеї та розробник проекту Доручення Президента України,

професор, заслужений природоохоронець України.