Завершення I-го туру ековікторини «45 років на сторожі природи Карпат»!

Завершився I-й тур екологічної вікторини «45 років на сторожі природи Карпат», організованої Карпатським біосферним заповідником (КБЗ) спільно з відділом освіти Рахівської РДА та редакцією газети «Зоря Рахівщини». Школярі Рахівщини активно долучилися до ековікторини і показали високий рівень знань. Серед них були школярі зі шкіл м. Рахів, с. Костилівка, с. Ділове, с. Великого Бичкова  та с. Чорна Тиса.  

Учасники ековікторини запрошуються до змагання в другому турі.  Він проходитиме  з 1 по 20 грудня і носитиме творчий характер. Ми пропонуємо учасникам поміркувати над значенням заповідної території для світу, місцевого населення, розвитку регіону, збереження флори та фауни тощо. Думки слід оформити у  твір-роздум на тему «Кому потрібний заповідник?». Твір не повинен мати реферативну форму. Основними критеріями для оцінювання виступатимуть творчість, висловлення власної думки, враховуватимуться також основні вимоги шкільної програми до написання творів. Додатковий 1 бал конкурсант може заробити за грамотність, якщо в тексті твору буде допущено не більше трьох помилок. По завершенні туру журі визначить та оголосить переможців вікторини, які отримають грамоти і призи.

Сьогодні ми пропонуємо юним любителям природи перевірити себе і надаємо правильні відповіді до I-го тру ековікторини.

Юращук Р.І.,

завідувач еколого-освітнім центром «Центр Європи»

Карпатського біосферного заповідника

Відповіді на запитання екологічної вікторини «45 років на сторожі природи Карпат»

Тестові питання (по 1,0 балу)

Тематичний напрямок: «Карпатський біосферний заповідник: історія та сьогодення»

1.  Б) 1968р.

2.  В) 1993 р.

3.  Б) Рахівський, Тячівський, Хустський, Виноградівський

4.  А) 58 035 га

5.  Б) Угольсько-Широколужанський масив

6.  В) 180-2061 м н.р.м.

7.  В) 1997 р.

8.  А) «Зелені Карпати»

9.  Б) Чорногірський 

10.   А) «Молочний камінь»

11.  В) «Чорна гора» і «Юлівська гора»

Тематичний  напрямок: «Флора і фауна Карпатського біосферного заповідника»

1. А) Тритон карпатський

2. А) Рись

3. Б) ведмідь бурий, рись, беркут, глухар

4. В) «Бриндуші»

5. А) Ескулапів полоз

6. Б) Оляпка

7. В) Бук і смерека

8. А) Беркут

9. В) Тис ягідний

10. А) Корольок

11. Б) підсніжник

12. А) Нарцис

Описові завдання (по 2,0 бали)

1) Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» територія заповідника поділяється на чотири функціональні зони: заповідна, буферна, антропогенних ландшафтів та регульованого заповідного режиму.

        Заповідна зона  служить для охорони природного ландшафту. Будь-яке господарювання принципово виключене, діяльність людини підпорядковується природоохоронним цілям.

        Буферна зона   служить збереженню історично сформованих культурних ландшафтів і повинна оберігати заповідну зону від негативних зовнішніх впливів. Метою є збереження культурних ландшафтів шляхом догляду за ними. Буферна зона може містити людські поселення, дослідницькі станції з експериментальними дослідними ділянками, а також туристичні бази.

        Зона антропогенних ландшафтів служить для розробки сучасних екологічних форм господарювання і є одночасно життєвим, економічним та відпочинковим простором для населення.

        Зона регульованого заповідного режиму охоплює території, які періодично піддаються впливу людини. До цієї зони належать пішохідні стежки, пасовища і галявини в межах заповідної зони.

2) Географічний центр Європи розміщений на правому березі р.Тиси. У 1885 р. на замовлення генерального штабу австро-угорської армії було проведено обчислення і визначено географічний центр Європи поблизу с. Ділове на Рахівщині, землі якої на той час входили до складу імперії Габсбургів. Через два роки тут було встановлено пам’ятний знак, на якому латиною викарбувані слова, які в перекладі академіка Н. Тарасова означають: «Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, із спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії і Угорщині, зі шкалою меридіанів і паралелей, встановлений Центр Європи. 1887».

        Урочище Кузій знаходиться в південній частині Кузій-Трибушанського масиву заповідника. За часів династії Габсбургів тут були мисливські угіддя принца Євгена Савойського – австрійського феодала і переможця над турками. Лише він та його гості мали право полювати на цій території. Фундамент мисливського будиночка та віковічна алея з лип, ясенів та інших порід, що була закладена за часів правління Габсбургів, збереглися до наших днів.

        Найдавнішою культурно-історичною пам’яткою на території  біосферного заповідника є пізньо-палеолітична стоянка стародавньої людини, знайдена у карстовій вапняковій печері «Молочний камінь» на території Угольсько-Широколужанського масиву. За  результатами досліджень, проведених тут науковцями у 1972-73 рр., встановлено, що первісні люди, так звані троглодити, жили на цій території понад 20 тис. років тому, вели кочовий спосіб життя і займалися збиральництвом, рибальством та полюванням.

        Ще однією перлиною Угольського відділення є так званий Карстовий міст. Він знаходиться в урочищі Чурь і являє собою грандіозне і вражаюче диво природи – вапнякову кам’яну арку, сформовану впродовж тисячоліть карстовими процесами. Карстовий міст у свій час справив велике враження на послів російського царя Івана Грозного, які відвідали ці місця у 1552 p., повертаючись з Константинополя в Москву.

3)  Червона Книга України – анотований та ілюстративний перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні.

        До Червоної книги України заносяться види рослин і тварин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової економічної зони. Занесені до ЧКУ види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

        Перша Червона книга присвячена українській флорі та фауні, була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української РСР». Друге видання було здійснено в 1994 році – том «Тваринний світ», в 1996 році – том «Рослинний світ». У 2009 р. вийшло третє видання ЧКУ.

        Червона книга – це основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.