НОВИЙ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ПРИРОДООХОРОННИЙ ПРОЕКТ

У рамках угоди між Урядами України та Федеративної Республіки Німеччини про співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, німецьким банком реконструкції та розвитку (KfW), на підставі матеріалів Міжнародного консультанта, який у минулому році вивчав роботу заповідників та національних природних парків в Україні, підготовлено і представлено до Мінприроди України техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) для українсько-німецького проекту «Посилення системи природоохоронних територій України». Затверджено установу, яка буде забезпечувати виконання цього ТЕО. Нею став німецький консорціум «Österreichssche Bundesforte AG (ÖBf)». А зараз завершується підготовка документів для реалізації проекту на конкретних територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України.

Важливим моментом у цьому процесі стало визначення природоохоронних установ (яких в Україні зараз створено 70), які візьмуть безпосередню участь у його впровадженні, тобто стануть суб’єктами отримання фінансової допомоги. Попередньо, для експертної оцінки, відібрано шість природоохоронних установ, в тому числі і Карпатський біосферний заповідник.

З 24 червня по 2 липня ц.р. оціночна місія KfW проводить в Україні остаточну експертизу цього Проекту. В рамках програми роботи Місії 27-28 червня ц.р. делегація KfW відвідала Карпатський біосферний заповідник. Менеджери проектів Департаменту з енергетики та природних ресурсів KfW Франк Мьюрішель, Андреас Вайтцель та Сергій Горбачов, за участі заступника директора Департаменту заповідної справи Мінприроди України Ігоря Іваненка, проаналізували досвід природоохоронної, науково-дослідної, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності біосферного заповідника, існуючі тут проблеми. Обговорено із керівництвом установи, а також головами міста Рахів Ярославом Думином та села Кваси Василем Дімичем, директором Рахівського лісодослідного господарства Володимиром Приступою, представниками громадськості та трудового колективу заповідника, найбільш актуальні аспекти використання очікуваної фінансової допомоги. Зокрема, ішла мова про будівництво Міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку Карпат у Квасах, відновлення гірських лісових доріг, придбання для заповідника спеціальної техніки, наукового обладнання та спорядження тощо. Окремо обговорено участь Проекту у розв’язанні соціально-економічних проблем населених пунктів, що розташовані у зоні діяльності біосферного заповідника, активізації співпраці із територіальними громадами.

Критично проаналізовано також потреби фінансового і матеріально-технічного забезпечення біосферного заповідника, та зроблено загальний позитивний висновок про спроможність його адміністрації забезпечити впровадження заходів передбачених цим Проектом.

Експерти в цілому високо оцінили діяльність адміністрації Карпатського біосферного заповідника і висловили впевненість, що фінансування у рамках цього Проекту допоможе розв’язанню існуючих проблем, збереженню унікальних природних цінностей Карпатського регіону, що мають Всесвітнє значення.

 Федір Гамор, професор,

заслужений природоохоронець України