МИ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОЦЕСУ ЗБЕРЕЖЕННЯ БУКОВИХ ЛІСІВ

Ліси із бука лісового (Fagus sylvatica) поширені на земній кулі виключно в Європі. І якби не діяльність людини, вони були б домінуючими серед ландшафтів її центральної частини. Важливо і те, що бук лісовий як біологічний вид вижив у льодовиковий період лише у невеликих рефугіумах на півдні та південному сході нашого континенту, а вже потім почав колонізувати великі території і за останні чотири тисячі років захопив майже половину європейського суходолу.

Зараз букові ліси представлені в широкому спектрі лісо-рослинних умов і поширені від морського узбережжя північного заходу до основних гірських систем. Вони є природними оселищами для більш ніж 10 тисяч видів тварин, рослин та грибів.

По-друге, післяльодовикова колонізація ландшафтів буком лісовим відбувалася паралельно із заселенням Європи людиною та формуванням розвинутого суспільства. Тому бук став важливим елементом європейської економіки та культури. Невідомо, як розвивалась би цивілізація в цій частині світу, якби не було букової деревини та вугілля, продуктів її хімічної перегонки та інших виробів з неї. Важливість цього виду в житті народів відображена навіть у словах та назвах регіонів та міст у багатьох європейських мовах. Наприклад, українська та румунська Буковина, німецький Бухенвальд, англійський «book» (книга) та український буквар теж пов'язані із назвою цього дерева.

В той же час зростання народонаселення, інтенсивне господарювання, зокрема розвиток промисловості та сільського господарства, призвели до масового вирубування букових лісів, що в свою чергу спровокувало загострення на континенті екологічної ситуації та сприяло глобальним кліматичним змінам. До речі, в Українських Карпатах заміна букових лісів, монокультурами смереки особливо зараз завдає не тільки великих екологічних, але й економічних збитків. Як результат господарської діяльності – колись домінуючі на значних територіях старовікові букові ліси стали сьогодні великою рідкістю в Європі.

І по-третє, з урахуванням цих обставин, завдяки нашій, українській ініціативі, найбільші залишки букових пралісів Карпат із словацькими осередками визнані ЮНЕСКО глобальною цінністю та занесені до переліку об'єктів Всесвітньої природної спадщини. А наступне розширення цієї номінації за рахунок давніх букових лісів Німеччини започаткувало загальноєвропейський процес збереження старовікових букових лісових екосистем. У цьому контексті, з наукової точки зору, стає очевидним, що південноєвропейський, атлантично-західний, ілірійсько-балканський та альпійський біогеографічні регіони поширення бука лісового, так само, як Карпатський і центральноєвропейський його ареали, можуть теж мати певну додаткову визначну глобальну цінність для збереження природних екологічних процесів.

У зв'язку з цим рішенням комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (документ 35 СОМ 8В. 13) Україну, Словаччину та Німеччину зобов'язано забезпечити відповідний менеджмент для збереження пралісів та давніх букових лісів Європи. Крім того, доручено провести вивчення ситуації щодо потенційного розширення українсько-словацько-німецької номінації «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» за рахунок старовікових букових лісів інших біогеографічних регіонів Європи, з метою створення повної серійної транснаціональної номінації та забезпечення збереження цих унікальних лісових екосистем.

З цією метою Федеральне агентство з охорони природи Німеччини, університет сталого розвитку (м. Еберсвальде) та Центр еконіки та менеджменту екосистем (Великобританія) впроваджують за фінансової підтримки Федерального міністерства охорони довкілля та ядерної безпеки Німеччини спеціальний проект дослідження та розвитку «Європейська всесвітня спадщина букових лісів».

Передбачається, що упродовж двох з половиною років група експертів з України, Словаччини та Німеччини спільно зі спеціалістами інших європейських країн проведе оцінку стану збереження старовікових букових лісів на Європейському континенті, здійснить аналіз ситуації з точки зору їх додаткової глобальної цінності, підготує пропозиції урядам відповідних країн щодо подачі номінаційних досьє до комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

В зв'язку з цим та у продовження роботи, проведеної у рамках українсько-словацько-німецької зустрічі й рекомендацій міжнародного семінару на німецькому острові Вільм (жовтень 2011 р.) 16-20 червня ц.р. в Італії на базі національного природного парку Абруццо, Лаціо і Молізе, проведено європейський семінар та польові обстеження старовікових лісів в Апеннінських горах, які представляють рефугіум бука лісового в південноєвропейському біогеорегіоні. Організували цю зустріч Федеральне агентство з охорони природи Німеччини та італійський університет Тусчія.

В роботі семінару взяли участь відповідальні працівники центральних німецьких природоохоронних відомств, керівники місцевих органів влади італійських міст Соріано нель Чіміно та Віллавалелонга, науковці, природоохоронці та громадські діячі із 16 європейських країн. Україну представляла делегація Карпатського біосферного заповідника.

У ході семінару обговорено організаційні та методологічні засади відбору нових об'єктів старовікових букових лісів із різних біогеографічних регіонів Європи для розширення існуючого українсько-словацько-німецького об'єкта. Особлива увага приділена презентаціям науковців та природоохоронців Італії, які аргументували необхідність надання статусу Всесвітньої спадщини букових лісів у районі Мунті Чіміно (1035 метрів над рівнем моря), національних парків Абруццо, Лаціо, Молізе та Полліно. Заслухано також пропозиції з цього приводу Франції, Іспанії, Греції, Болгарії, Румунії, Австрії, Швейцарії, Словенії, Сербії, Хорватії та інших країн. У спеціальній доповіді керівник відділу Федерального міністерства охорони довкілля та ядерної безпеки Німеччини Хайке Бріц повідомила, що німецький уряд на одній із нарад країн – членів Європейського Союзу проінформував про реалізацію міжнародного проекту зі збереження давніх букових лісів Європи й отримав з цього приводу необхідну підтримку від партнерів по Євросоюзу. Крім того, Німеччина виділяє фінансування на реалізацію цього проекту. Відповідальним виконавцем робіт визначено німецький університет сталого розвитку (м. Еберсвальде).

Учасники семінару (на передньому плані Федір Гамор)

знайомляться із залишками старовікових букових лісів Італії в масиві Мунті Чіміно.

На семінарі підкреслена особлива роль України в цьому процесі. У своєму виступі на семінарі автор цих рядків поділився досвідом роботи із збереження найбільших у Європі букових пралісів. Зокрема, привернуто увагу до реалізації плану заходів із збереження та розвитку української частини природного об'єкта «Букові праліси Карпат», який затверджено Кабінетом Міністрів України в 2009 році, проінформовано про спорудження в Україні міжнародного навчально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку тощо. Було запропоновано створити об'єднання природоохоронних територій, на яких оберігається Всесвітня спадщина букових старовікових лісів, та асоціацію міст-побратимів, які розташовані в зоні цих унікальних природних об'єктів. Крім того, порушено питання щодо прискорення підписання українсько-словацько-німецького меморандуму із співпраці у збереженні пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини, проведення в 2013 році в Україні двох міжнародних конференцій з питань збереження, вивчення та сталого використання букових лісових екосистем, співорганізаторами яких є Швейцарська наукова фундація та міністерства охорони довкілля Німеччини і Словаччини.

Проведення семінару в Італії дало можливість не тільки обмінятись думками та ознайомитись з досвідом природоохоронної діяльності в цьому єврорегіоні, але й на власні очі побачити ті негативні наслідки, до яких призвела багатовікова господарська діяльність у зонах букових лісів. Найбільше вразили величезні пустелі в Апеннінах, які утворились у результаті вирубування лісів та надмірного випасання худоби у горах. Голі скелі, річки без води та спорожнілі містечка нагадують про це. Але уряд та місцева влада Італії останнім часом багато роблять для відновлення понівеченої природи. На значних площах утворено великі національні парки. Уже 50 років тут зупинено вирубування букових лісів. За рахунок державного бюджету адміністрації національних парків відшкодовують місцевим громадам за заборону лісокористування у муніципальних лісах. Так, національний парк Абруццо, Лаціо і Молізе щорічно за оренду лісів, які належать громадам, виплачує майже 500 тис. євро (в середньому від 30 до 45 євро за один гектар лісу, на який запроваджено природоохоронний сервітут), а місцеві муніципалітети ведуть активну роз'яснюючу та екоосвітню роботу, створюють інформаційні центри, екологічні стежки та школи природи у лісі. Показовим у цьому плані є приклад діяльності керівництва міста Соріано нель Чіміно, яке розташоване неподалік Риму. Цей досвід співпраці природоохоронних територій з місцевою владою варто б впровадити і в Україні.

Підсумовуючи роботу європейського семінару, один з його організаторів – директор Міжнародної академії охорони природи Німеччини професор Ганс Кнапп влучно зауважив, що букові праліси стають зараз не тільки глобально важливими, але й виступають одним із символів єднання Європи. Із цим, звичайно, важко не погодитись.

Федір Гамор,

директор Карпатського

біосферного заповідника.