ПРАЛІСИ ЄДНАЮТЬ ПРИРОДООХОРОНЦІВ

 

Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під час 35 засідання в Парижі 25 червня 2011 року ухвалив рішення щодо розширення існуючого українсько-словацького об’єкту «Букові праліси Карпат» за рахунок п’яти кластерів давніх букових лісів Німеччини, що зіграло роль потужного каталізатору в процесі об’єднання зусиль природоохоронців Європи для збереження спільної природної спадщини на континенті – старовікових букових лісів – які також являються важливим фактором зменшення негативних наслідків глобальних змін клімату.

 

Згадане рішення містить рекомендації, розроблені експертами МСОП на основі результатів польової місії та вивчення матеріалів номінаційного досьє. Серед іншого також рекомендовано вивчити можливості щодо розширення транснаціонального українсько-словацько-німецького об’єкту  «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» за рахунок інших європейських ділянок букових пралісів, які б відповідали критерію «іх» Настанов МСОП: бути невід’ємними елементами  для розуміння історії та еволюції роду Fagus, який є глобально важливим, будучи широко поширеним в Північний півкулі. Ці непорушені, комплексні помірні ліси повинні відображати найбільш повні та завершені екологічні процеси, характерні для чистих лісостанів буку лісового за різних екологічних умов в усіх біогеографічних регіонах.

 

З метою виконання цієї рекомендації на базі Міжнародної Академії охорони природи (о. Вільм, Німеччина) спільно з представниками транснаціонального українсько-словацько-німецького об’єкту  «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» було організовано та проведено міжнародний семінар «Букові праліси – спільна природна спадщина Європи: Потенціал щодо створення спільної серійної номінації букових пралісів та давніх лісів Європи». Участь у зібранні, яке проходило 10-14 жовтня 2011 року, взяли провідні науковці України, Словаччини, Німеччини, Австрії, Словенії, Болгарії, Румунії, Франції, Італії, Іспанії, Греції, Великобританії. Йшлося про Букові ліси Європи, їх еволюцію та історію, еко-географічне розташування, а  також обговорювалася їх роль для лісівництва та природоохоронної справи.

 

Ключовою доповіддю науково-практичного форуму на березі Балтійського моря став виступ професора Федора Гамора, директора Карпатського біосферного заповідника, який було присвячено конференції «Природні ліси помірної зони Європи – цінності та використання», що відбулася у 2003 році в м. Мукачеве за участі 250 науковців з 26 країн світу. Це зібрання мало потужний резонанс і неабиякі наслідки для європейської лісової науки та природоохоронної справи, одним з результатів якого стала номінація найцінніших осередків букових пралісів Європи, які знаходяться під охороною КБЗ (Україна) та природоохоронних територій Словаччини. Крім того, Федір Дмитрович згадав основоположників наукових досліджень та піонерів процесу вивчення пралісових екосистем, а також тих відданих науковців, які доклали чималі зусилля, щоб привернути увагу світової громадськості до проблеми збереження цієї унікальної та винятково цінної природної спадщини. До числа цих активістів, до речі, належить і сам Ф.Д. Гамор – саме тому його визначний внесок в цей міжнародний процес був окремо відмічений на міжнародному семінарі.

 

В другий день семінару учасники заслухали звіт технічної оцінки IUCN німецької номінації (др. Ерве Летьєр, експерт МСОП), після чого перейшли до вивчення еко-географічних регіонів та обговорення можливих залишків букових пралісів і давніх лісів в Європі, а саме: атлантичний буковий лісовий регіон – Західна Європа, альпійський буковий лісовий регіон, ілірійсько-балканський регіон, південно-європейський гірський регіон букових лісів, додатковий потенціал Карпат (Румунія, Польща) та потенціал Центральної Європи.

 

Попереду ще багато роботи, наукових досліджень та інтенсивних дискусій, але особлива атмосфера, інтенсивний обмін досвідом та знаннями, які панували під час семінару, свідчать, що міжнародній мережі букових лісів бути!

 

 

 

Вікторія Губко

Начальник відділу рекреації, зв’язків з громадськістю та міжнародної співпраці

Карпатський біосферний заповідник