КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ РЕЗЕРВАТ

За категоризацією ЮНЕСКО Карпатський біосферний заповідник (КБЗ) відноситься до біосферних резерватів, основне завдання яких полягає в узгодженні потреби збереження біологічного різноманіття та забезпечення відновлення природних ресурсів з потребою забезпечувати довготривалий збалансований розвиток людського суспільства.

Згідно з екологічною стратегією розвитку біосферних резерватів, схваленою на Севільській конференції (1995), вони повинні виконувати такі основні функції: 1) сприяти збереженню та відновленню видового, екосистемного і ландшафтного різноманіття; 2) сприяти зрівноваженому екологічному, економічному та соціальному розвитку регіону, який вони репрезентують; 3) здійснювати наукові дослідження та моніторинг стану природних екосистем регіону; 4) проводити екоосвітню та навчальну діяльність, спрямовану на підвищення екологічної свідомості людей.

Згідно з чинним законодавством, в Україні зазначені вище завдання частково покладаються на біосферні заповідники, хоча між поняттям «біосферний резерват» і об`єктами категорії природно-заповідного фонду «біосферний заповідник» є деякі суттєві відмінності.

Згідно з положеннями ЮНЕСКО, біосферні резервати включають ядрову зону, в яку входять найменш порушені і найбільш цінні в природоохоронному і науковому відношенні ділянки природи, буферну зону, в яку входять ділянки, які оточують ядрову зону і покликані мінімізувати негативні зовнішні впливи на екосистеми ядрової зони, а також перехідну зону, або зону сталого розвитку, де відбувається традиційне природокористування і яка служить полігоном для розробки екологічно обґрунтованих методів природокористування. Як правило, перші дві зони відносяться до категорії природоохоронних територій, а третя не має статусу природоохоронної території.

Біосферні заповідники в Україні, відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992), є природоохоронними, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що утворюються з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів. Тобто функція сприяння сталому розвитку на сьогодні за ними юридично не закріплена. Зона антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, яка розглядається як аналог зони сталого розвитку біосферних резерватів, належить до природно-заповідного фонду, що сильно обмежує можливості розробляти на її базі методи збалансованого природокористування, а також залучати місцеве населення до збалансованого управління використанням природних ресурсів.

Територія Карпатського біосферного заповідника була включена в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» у 1992 році.

Міжнародний дорадчий комітет програми “Людина і Біосфера (МАБ) для біосферних резерватів на 22 зустрічі, яка відбулася 25-28 січня 2016 р. у Парижі, прийняв рішення про невідповідність КБЗ критеріям Статутних рамок (Положення) Всесвітньої мережі біосферних резерватів у зв’язку з відсутністю перехідної території.

Дорадчий комітет рекомендував адміністрації КБЗ провести в стислі терміни (до 30 вересня 2016 року) зміни існуючого зонування шляхом створення значної за площею перехідної зони transition area), які б з’єднали існуючі відокремлені кластери в цілісну територію.

Адміністрація КБЗ під прямим керівництвом та за безпосередньої участі директора Рибака М.П. доклавши надзусиль успішно виконала рекомендації Міжнародної координаційної ради програми МАБ ЮНЕСКО стосовно територіальної реструктуризації біосферного резервату.

Основним і дієвим дорадчим органом біосферних резерватів світу є Координаційні ради, які створюються з метою ефективного управління резерватом і які включають представників усіх ключових зацікавлених сторін цієї території. Така Координаційна рада була створена і у Карпатському біосферному заповіднику. До неї включено представників територіальних громад, органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, керівників державних лісогосподарських підприємств, туристичного бізнесу, працівників Карпатського біосферного заповідника тощо. Перше засідання ради було проведено 30 квітня 2013 року на якому було підписано Меморандум про співпрацю в збереженні і сталому використанні природних комплексів Карпатського біосферного заповідника.

Впродовж 2016 року було укладено і підписано Меморандум між Карпатським біосферним заповідником і Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства про співпрацю щодо створення території сталого розвитку (transition area) в межах окремих державних лісогосподарських підприємств з метою забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку в регіоні. Також були укладені Декларації про співпрацю між Карпатським біосферним заповідником та низкою сільських і селищних рад щодо включення їх території до складу transition area Карпатського Біосферного Заповідника.

Таким чином було створено transition area КБЗ площею понад 160 тис. га, яка на сьогодні включає частково або повністю п’ять державних лісогосподарських підприємств і 17 територіальних громад населених пунктів Богдан, Луги, Видричка, Розтоки, Рахів, Білин, Кваси, Ясіня, Лазещина, Чорна Тиса, Костилівка, Ділове, Луг, Косівська Поляна Рахівського району та Угля, Широкий Луг і Велика Уголька Тячівського району. Новостворена територія КБР є цілісним об’єктом, позбавленим фрагментованості, із високою екологічною зв’язністю і цілісністю, що забезпечує, зокрема, умови для існування життєздатних популяцій великих хижих ссавців: ведмедя, вовка та рисі. Важливо зазначити, що новостворена територія включає значну частину екологічної мережі Закарпатської області, зокрема усі основні широтні й меридіональні екологічні коридори, які з’єднують між собою ті кластерні ділянки біосферного резервату, які мають природоохоронний статус. Усі ці кластери мають класичне зонування, тобто включають заповідні зони, які відмежовуються буферними зонами від транзитної території або зовнішніх меж біосферного резервату. Нова територіальна структура КБР і відповідне зонування будуть відображені у Проекті організації КБЗ, який по суті є менеджмент-планом на десятирічний період і роботу над яким планується завершити у 2018 році.

Завдяки проведеній роботі, на 29 сесії Міжнародної координаційної ради програми «Людина і біосфера» (МАБ) (12-15 червня 2017 р., м. Париж) прийнято рішення про повну відповідність територіальної структури КБЗ критеріям Статутних рамок (Положення) Всесвітньої мережі біосферних резерватів, що позбавило установу загрози бути виключеної з вищезгаданої міжнародної мережі.

Адміністрація КБЗ активно впроваджує у життя ідею сталого розвитку і ефективного використання природних ресурсів Карпатського біосферного заповідника та всіляко підтримує населення у веденні ним традиційного природокористування. Зокрема, у 2016-2017 році ним укладено Угоди з громадами населених пунктів Рахівського та Тячівського районів про співпрацю щодо покращення ведення полонинського господарства, збереження полонинської культури і сталого використання природних комплексів на полонинах, розташованих як на територій Карпатського біосферного заповідника, так і за його межами.

Адміністрація заповідника активно розпочала пошук проектів із сталого розвитку для їх реалізації у територіальних громадах перехідної зони Карпатського біосферного резервату.

Наразі вже розпочато впровадження у територіальних громадах перехідної зони Карпатського біосферного резервату Українсько-Німецького проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні».