Інвентаризація
пралісів Закарпаття
Останніми роками, в наукових колах та
лісогосподарській практиці, все більше
уваги приділяється проблемам сталого
лісокористування, особливо в гірських
лісах. Тут чималу роль відіграє швейцарсько-український
проект розвитку лісового господарства
Закарпаття (FORZA), та досвід набутий в ході
співпраці Карпатського біосферного
заповідника та інших наукових установ із
Швейцарським федеральним інститутом
лісових, снігових та ландшафтних
досліджень (WSL), у рамках проектів
швейцарської наукової фундації (SCOPES).
Актуальність проблем сталого
лісокористування в Карпатах зростає і в зв’язку
з ратифікацією Рамкової конвенції про
охорону та сталий розвиток Карпат, та
прийняттям нової редакції Лісового кодексу
України.
Для збереження дикої природи велике
значення має, зокрема, стаття 85 цього закону,
яка гарантує охорону пралісів. Це нова
постановка питання в природоохоронній
справі України, і тому дуже важливо мати об’єктивну
картину про кількісний і якісний склад
пралісових екосистем. Але таких відомостей
до цього часу просто не має. Тому у цьому
контексті, дуже
важливе значення може мати українсько-голландський
проект „Праліси Закарпаття (України), як
ядрові зони пан’європейської
екологічної мережі”, реалізація якого
розпочалася нещодавно на Рахівщині.
Зазначений проект здійснюється в
Україні в рамках Міжнародної програми
управління природою PIN-MATRA, та підтримується
урядом Голландії. Треба також зауважити, що
в 2001-2005 роках за цією програмою румунський
лісодослідний та лісогосподарський
інститут (ICAS) і лісодослідний інститут
Болгарської академії наук (FRI-BAS) завершили
інвентаризацію та картування пралісів в
Румунії та Болгарії, а словацький
національний інститут лісознавства, зараз
проводить аналіз стану природних лісів в
Словаччині.
Підсумком цього широкомасштабного
наукового проекту
має стати включення залишків європейських
пралісів до пан’європейської екологічної
мережі та до складу об’єктів охоронних
територій Євросоюзу (Natura 2000). Крім того, з
метою їх ефективної охорони, на основі
географічних інформаційних технологій,
створюється необхідна база даних та
розробляється відповідний
природоохоронний менеджмент-план.
Організатором усіх цих робіт виступає
Королівське голландське товариство
охорони природи, представники якого (Петер
Фейн, Роб Нійланд, Йозеф Фанта, Жак де Шмідт
та Берт Маес) нещодавно відвідали
Карпатський біосферний заповідник.
Координатор проекту Петер Фейн разом зі
своїми колегами, детально ознайомились з
пралісами та потенціалом наукового
колективу Карпатського біосферного
заповідника, надали практичну допомогу у
розробці спеціального методичного
посібника з картування та інвентаризації
природних лісів, провели трьохденний
семінар з науковим та науково-технічним
персоналом, який залучений до
інвентаризації пралісів Закарпаття.
Під керівництвом професора-лісознавця Йозефа Фанти та методиста Жака де Шмідта, за участю заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового господарства Володимира Кичури та доцента Українського національного лісотехнічного університету Василя Лавного безпосередньо у польових умовах детально опрацьовано критерії відбору та оцінки пралісів, питання характеристики їх вікової структури та біологічної різноманітності на рівні деревостанів й окремих видів тощо.
В ході семінару розгорнулась творча
дискусія, щодо визначення у натурі типів
лісу, адаптації принципів української
лісової типології до підходів, що
використовувались при інвентаризації
пралісів в Румунії і Болгарії.
Розроблені методичні рекомендації та
отримані знання на семінарі
використовуються науковцями Карпатського
біосферного заповідника в процесі
інвентаризації пралісів, яка успішно
проводиться зараз на територіях
Рахівського, Великобичківського і
Ясінянського держлісгоспів.
Ф.Д. Гамор