ГАМОР ФЕДІР ДМИТРОВИЧ

 доктор біологічних наук, професор, директор Карпатського біосферного заповідника

«Лише в гармонії людини з природою можливо зберегти майбутнє цивілізації», – так вважає відомий вчений-природозахисник Федір Дмитрович Гамор, один з активних пропагандистів ідеї сталого розвитку в Україні, ініціатор прийняття Карпатської конвенції та численних природоохоронних програм і проектів, автор понад 300 наукових та публіцистичних праць.

Народившись (1951 р.) у високогірному селі Верхньому Водяному Закарпатської області, його зі шкільних років приваблювала мальовнича природа, турбувала безгосподарність та байдужість у ставленні до неї. Ці почуття ще більше загострювались під час роботи у Велико-Бичківському лісокомбінаті, навчання на біологічному факультеті Ужгородського державного університету, перебування на відповідальних посадах в комсомольських, партійних, господарських та радянських органах. А поєднання роботи з навчанням в аспірантурі, захистом кандидатської (1980 р.) і докторської (1990 р.) дисертацій дало можливість не тільки отримати глибокі теоретичні знання, а й ще більше усвідомити негативні процеси, що відбуваються у системі природокористування та в сфері формування екологічної культури та свідомості населення. Тому, очоливши у 1987 р. Карпатський біосферний заповідник, Федір Дмитрович, зробив чимало для розв’язання цих проблем. У першу чергу, домігся розширення майже у п’ять разів території керованого ним біосферного заповідника (до 58 тис. га), зарахування його до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО (1992 р.), розробив необхідні пропозиції до Закону України «Про природно-заповідний фонд», зініціював та обґрунтував необхідність прийняття Законів України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та «Про мораторій на проведення суцільних рубок в ялицево-букових лісах на гірських схилах Карпатського регіону», рішень парламенту й уряду України щодо сталого розвитку гірських територій, утворення українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах тощо. Ним збудовано єдиний в Україні музей екології гір й історії природокористування в Карпатах (м. Рахів), еколого-освітні центри «Музей нарцису» (м. Хуст), у географічному Центрі Європи та високогір’ї Карпат. Він – організатор видання Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу «Зелені Карпати» (1993 р.) та регіональної екологічної газети «Вісник Карпатського біосферного заповідника» (2006 р.). Значним міжнародним визнанням його природоохоронної діяльності стало включення, вперше в Україні, українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, затвердження урядом України плану заходів щодо їх збереження та розвитку, нагородження Карпатського біосферного заповідника Радою Європи Європейським дипломом (1997; 2002; 2007 рр.), реалізація серії міжнародних екологічних проектів тощо.

Федір Дмитрович – організатор багатьох резонансних міжнародних науково-практичних конференцій із проблем сталого розвитку та збереження етнокультурної спадщини Карпат.

Він – заслужений природоохоронець України, нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня», медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР і Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна», багатьма почесними грамотами міністерств екології, освіти та науки України, почесною відзнакою Закарпатської обласної ради «За розвиток регіону» тощо. Він академік Академії екологічних наук України, член національної спілки журналістів України, почесний працівник туризму України, почесний громадянин міста Рахова та румунського міста Вішеу-де-Сус.