Міжнародна конференція “Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах”

Карпатський край – один з найчарівніших в туристичному плані, бо хто не хоче притулитися серцем до дикої природи, наповнитися її красою і силою. Серед цих куточків Рахівщина є серед одних із найперших, бо тут найвища вершина України – г. Говерла (2061 м), тут Центр Європи, тут самобутні праліси, які дивують і зачаровують не тільки науковців багатим різноманіттям флори і фауни, але й численних відвідувачів краю, дзвінкі потоки і мінеральні джерела...

Не дивно, що  міжнародна конференція “Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах” пройшла саме у Рахові за ініціативи Карпатського біосферного заповідника і сприяння Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної служби туризму і курортів України, УжНУ, Карпатського інституту підприємництва, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, екологічного клубу “Карпати”.

У її роботі взяли участь науковці, представники туристичних установ, організацій, відповідальні працівники Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, обласної й  районних держадміністрації та ради, представники органів  місцевого самоврядування та громадськості , науковці з Нідерландів, Німеччини, Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі та інших країн.

Напередодні вийшли у світ матеріали конференції на 405 сторінках, понад 140 авторів.

Наукове зібрання відкрили трембітарі та народні музики з Костилівки запальними гуцульськими мелодіями. Потім зі вступним словом до учасників міжнародної конференції звернувся директор Карпатського біосферного заповідника доктор біологічних наук, професор Ф.Д. Гамор.

– Екологічні проблеми, з якими зустрілась сьогодні цивілізація, і в першу чергу глобальне потепління, змусило знову цими днями Генеральну Асамблею ООН, ще раз повернутись до розробки реальних кроків щодо відвернення екологічної катастрофи, – сказав він. – Пропозиція у зв’язку з цим української держави, щодо прийняття екологічної конституції Землі, безумовно могла би стати тим важливим механізмом, з допомогою якого відбудеться об’єднання зусиль усіх народів для збереження нашого спільного дому – планети Земля. Без сумніву, погіршення стану природного середовища в усіх частинах континенту зобов’язує вести пошук альтернативних напрямків використання природних ресурсів. Головним при цьому залишається – зменшення шкоди природному середовищу, у відповідності до стратегії сталого розвитку, яка рівно п’ятнадцять років тому була схвалена на конференції глав держав світу в Ріо-де-Жанейро.

Одним з таких нових напрямків господарської діяльності сьогодні є екотуризм, який останніми десятиріччями отримує широкий розвиток в усьому світі. Свідченням цього є підтримка згаданої сфери природокористування Міжнародним союзом охорони природи і природних ресурсів (IUCN), Світовим фондом природи (WWF), Світовим банком реконструкції і розвитку тощо.

      Необхідно підкреслити, що проблемам екотуризму присвячується зараз багато конгресів та симпозіумів. А рівно 5 років тому, в 2002 році, який ООН оголосила Міжнародним роком гір та екотуризму, в Канаді пройшов світовий екотуристичний самміт на вищому рівні, який прийняв Квебекську декларацію з екотуризму, яка стала програмним документом для організації екотуризму в контексті сталого розвитку. Важливо і те, що Йоханенсбурський Всесвітній самміт із сталого розвитку визнав особливу роль екотуризму в досягненні економічних, соціальних та екологічних вигод, особливо для гірських територій.

– Все це, – продовжив промовець, – а також поява великого попиту на ці види туристичних послуг, сприяє створенню багатьох різноманітних комерційних структур, які віддають перевагу розвитку екологічного або споріднених з ним видів відпочинку, зокрема таким як біотуризм, пригодницький туризм, „зелений”, сільський і таке інше. За оцінками фахівців на долю екотуризму уже припадає понад 20 відсотків світового туристичного ринку.

Бурхливий світовий розвиток екотуризму в останні десятиріччя, на думку фахівців, пояснюється не тільки погіршенням природного середовища у великих містах, але і все більшим „ окультуренням” популярних районів відпочинку – гірських курортів, узбереж теплих морів і т.д. Тому все більше і більше людей хоче віддалитись від урбанізованої метушні, забруднення та шуму, вдихнути свіжого повітря, помилуватись заходом сонця чи дзюрчанням прозорого потічка. А це можливо лише наодинці з дикою природою, якої з кожним роком стає все менше і ціна якої відповідно зростатиме дедалі більше. Отже, популярність екотуризму тісно пов’язана з його надзвичайно важливими корисними властивостями для відновлення здоров’я людей та чималою прибутковістю. Тому, про проблеми розвитку та використання екотуризму сьогодні в Україні, не говорить хіба що лінивий. Але в цьому контексті, як в теоретичному, так і в практичному аспектах тут є багато точок зору, чимало різноманітних підходів. Різні трактування цієї проблеми, а тим більше хаотичний, безсистемний розвиток туристичної індустрії, нерідко створює серйозні загрози для природного середовища, особливо для біорізноманіття, територій заповідників та національних парків.

З врахуванням цих обставин необхідно більш виважено підходити до туристичного освоєння Карпат. При цьому треба мати на увазі, що українсько-словацька номінація „Букові праліси Карпат” занесена до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, відповідними законами України передбачено розширення територій природно-заповідного фонду та створення екологічної мережі, а Рамкова конвенція „Про охорону і сталий розвиток Карпат” вимагає розвивати сталий туризм, який без природоохоронних аспектів є неможливим. Тому на сьогоднішній конференції важливо було би більш детально поговорити в першу чергу про ці проблеми, розробити рекомендації щодо вдосконалення роботи у цій надзвичайно важливій сфері економіки. Є велика надія, що наша конференція, з її солідним складом учасників, внесе значний вклад у розв’язання цих проблем.

З привітанням до учасників міжнародної науково-практичної конференції звернулися заступник голови райдержадміністрації Р.М.Манівчук, керівник швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті “FORZA” Хілмар Фіольмі, заступник голови райради П.П.Ференц, керівник товариства регіонального розвитку з Польського міста Жешув Петер П’ятик, директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника В.С.Великачі, А.Р. Левицька з державної служби туризму і курортів України, голова Закарпатського обласного товариства лісівників В.П. Кічура. Пан Кічура подарував директору КБЗ п. Гамору авторську книгу “Лісове господарство Закарпаття”.

Після перерви почалося пленарне засідання наукового зібрання. Перший із доповіддю виступив доктор  М. Гутстра з Європейського центру агро-екотуризму (Нідерланди), який задав тон розмові з проблем наукового зібрання.

З доповідями на пленарному засіданні виступили “Природно-ресурсний потенціал та розвиток туризму в Закарпатті” професор з Ужгородського національного університету С.С. Поп, “Екотуризм на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду”, завідувач відділом  держслужби заповідної справи Мінприроди України В.І.Гетьман, “Стан та перспективи  розвитку екотуризму на Закарпатті” О.М. Матола – начальник управління з питань європейської інтеграції облдержадміністрації. “Міжнародний туристичний маршрут “Через Карпати” – концепція сталого розвитку Карпат п. Яудас (м. Мюнхен, Німеччина), “Значення лісів для розвитку рекреації та туризму” професор Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника І.Ф.Калуцький, “Досвід організації туризму в національних парках Малайзії” А.К.Михайлик з дирекції телерадіопрограм апарату Верховної Ради України, “Екологічний туризм, як шлях до покращення добробуту сільських громад” Н.М. Волошина з швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства “FORZA” та інші.

У перерві між пленарними засіданнями у кулуарах теж йшла зацікавлена розмова з проблем, які прозвучали на конференції.

Чимало цікавих думок прозвучало і на засіданнях секцій “Значення екотуризму для соціально-економічного розвитку”, “Проблеми менеджменту екотуристичної діяльності”, “Збереження біорізноманіття і розвиток екотуризму на природоохоронних територіях”.

Обговоривши найважливіші проблеми розвитку екотуризму в Карпатському регіоні, учасники конференції прийняли  розгорнуту резолюцію щодо подальших кроків і дій у цій галузі на міжнародному, національному та місцевому рівнях.

Учасники цього наукового зібрання висловили вдячність адміністрації Карпатського біосферного заповідника за високий науковий  та організаційний його рівень, подяку Державній службі туризму і курортів України, швейцарсько-українському проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті “FORZA”, Міністерству закордонних справ Норвегії, Дунайсько-Карпатській програмі Всесвітнього фонду природи (WWF) та екоклубу “Карпати” за фінансову підтримку.

Наступного дня гості Рахівщини відвідали один з найпопулярніших маршрутів заповідника “Чорногірськими пралісами на Говерлу”.

Іван ВОЛОЩУК