Міжнародна науково-практична конференція стала заспівом 

до XV Гуцульського фестивалю  

У Рахові на базі Карпатського біосферного заповідника, в рамках ХV Гуцульського фестивалю відбулася міжнародна науково-практична конференція “Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної спадщини Карпат”. 

Конференція організована Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Карпатським біосферним заповідником та швейцарсько-українським проектом розвитку лісового господарства Закарпаття (FORZA) за підтримки неурядових громадських організацій “Наш дім” та екологічного клубу “Карпати”. 

На це високе наукове зібрання з’їхалися відомі науковці краю, відповідальні працівники Мінприроди, письменники, представники органів влади та громадських організацій України, Франції, Румунії, Словаччини, Польщі, Чехії, Угорщини, всього близько 200 осіб. 

Конференцію вступним словом відкрив директор заповідника, доктор біологічних наук, професор Ф. Д. Гамор.

- Сьогодні у місті Рахові – центрі Закарпатської Гуцульщини, - сказав він - відкривається ювілейний XV Гуцульський фестиваль, який стане великим святом для українських горян. І так вже традиційно склалося, що у рамках цього форуму проходять науково-практичні конференції, на яких розглядаються різноманітні аспекти життя цього гірського краю.

На сьогоднішнє наукове зібрання, яке за представництвом носить міжнародний характер, винесено на обговорення актуальні питання збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат, причому, пропонується особливий акцент звернути на екологічні та соціально-економічні складові цієї проблеми. І це не випадково, адже за останні століття цивілізація суттєво вплинула на природне та етнокультурне середовище, особливо в Європі. Вирубки лісів, інтенсифікація сільського господарства, меліорація земель, процеси урбанізації та інші антропогенні фактори до невпізнанності змінили ландшафти, порушили рівновагу в лісових, лучних та водно-болотних екосистемах. Ці зміни не оминають і національну самобутність багатьох народів.

На цьому фоні, мабуть лише в Карпатських горах збереглися великі площі дикої природи, чималі ділянки пралісів, надзвичайно багате біологічне та культурне різноманіття.

Карпати і сьогодні служать домівкою багатьом автентичним національностям та етнічним групам – людям, які розділені різними мовами, діалектами та традиціями, але тісно пов’язаними між собою гірським способом життям та спільними труднощами. Маючи бурхливу та не просту історію, тут високо цінують та оберігають сліди минулого.

Вступ окремих країн Карпатського регіону до Європейського союзу, прийняття Рамкової Конвенції “Про охорону та сталий розвиток Карпат”, обнадійливі результати помаранчевої революції в Україні, ринкові перетворення, відкривають нові можливості для економічного та соціального розвитку цього краю. Але як не дивно, якраз тепер можуть виникнути і нові загрози для збереження біологічної, етнічної та культурної різноманітності. Зараз перед Карпатами, як і перед іншим цивілізованим світом стоїть дилема: як підвищити матеріальний добробут населення та якість його життя, і в той же час, як зберегти та раціонально використовувати багате біорізноманіття та культурний спадок регіону ? На сьогодні тут не має простих відповідей.

У зв’язку з цим нам здається, що висновок окремих науковців про те, що “не можливо зберегти жодну ділянку, жодну територію, якщо вилучити з неї людей та їхню діяльність” і твердження, що “Природа найкраще охороняється не природоохоронними органами, а людьми, які живуть у ній ”, може мати важливе значення в пошуках шляхів, гармонійних стосунків людини і природи. Тут добре прислуговується Програма ЮНЕСКО “Людина і біосфера”, біосферні резервати, як модельні території для сталого розвитку. Корисним у цьому плані може бути досвід накопичений адміністрацією Карпатського біосферного заповідника, яка є ініціатором та організатором сьогоднішньої конференції.

Відрадно, що запропонована тематика конференції викликала чималий інтерес у наукових та громадських колах. До оргкомітету поступило близько 200 заявок із України, Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії, Чехії, Швеції та Франції. А у збірнику матеріалів конференції, які видані напередодні опубліковані думки багатьох учасників цього зібрання. 

На закінчення вступного слова пан Гамор висловив подяку Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, Рахівським районним райдержадміністрації та раді, Всеукраїнському товариству “Гуцульщина”, науково-дослідному інституту українознавства, голові асоціації “Наш дім” Д. Васідлову, доктору біологічних наук, професору С. М. Стойко за активну допомогу в організації конференції, керівництву швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства Закарпаття “FORZA”, Львівській фірмі “Галка” за фінансову підтримку цього наукового форуму. 

Закличні звуки трембіти та запальна гуцульська мелодія народних музик із Костилівки наповнили зал. Керівник троїстих музик В. І. Ковач привітав учасників конференції і побажав плідної праці. 

Потім із привітаннями до учасників конференції звернулися голова Рахівської держадміністрації В. Д. Саїк, народний депутат України О. Д. Климпуш, депутат Румунського парламенту, голова Союзу українців Румунії Стефан Бучута, директор департаменту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Я. І. Мовчан, керівник офісу мисливства та дикої фауни в департаменті Морте ет Мозель Франції Ален Демонєн, письменник, лауреат національної премії ім. Т. Г. Шевченка В. Д. Герасимюк, голова Всеукраїнського товариства “Гуцульщина” Д. М. Ватаманюк, експерт з Великобританії Мак Карті Памела, наукові співробітники інституту сільського господарства та лісівництва ім.. Менделя з Брно (Чехія) Іржі Веска та національного парку “Бюкк” (Угорщина) Андраш Шмоцер, голова асоціації органів місцевого самоврядування, голова Верховинської районної ради (Івано-Франківська область) Д. П. Стефлюк, доктор біологічних наук, професор зі Львова С. М. Стойко та інші. 

Вітаючи учасників поважного наукового зібрання голова Рахівської районної ради М. М. Беркела вручив грамоти Алену Демонєну та Фредиріку Арну з Франції, Стефану Бучуті з Румунії та Івану Волощуку з Словаччини. 

Закарпатський письменник, перший заступник головного редактора всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу “Зелені Карпати” В. В. Кухта вручив письменнику В. Д. Герасимюку та директору Карпатського біосферного заповідника Ф. Д. Гамору картини лауреата національної премії ім. Т. Г. Шевченка Ю. Д. Герца. 

Зацікавлена, ділова розмова зав’язалася на пленарному засіданні конференції, де виступили з доповідями “Етнокультурні особливості гірського населення, як фактор соціально-економічного розвитку Українських Карпат” – П. В. Самольотов з Львівського інституту регіональних досліджень НАН України, “Карпатська конвенція: колізії намірів та реалій” – Я. І. Мовчан з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, “Специфічні проблеми організації праці й життя людей в гірських умовах Карпат, їх взаємозв’язки з соціально-економічними, етнокультурними та державними процесами в регіоні” – П. В. Шкрібляк з філії “Гуцульщина” НДІ українознавства МОН України, “Швейцарсько-український проект сталого лісокористування Закарпаття, як важливий фактор економічного розвитку та збереження природних і культурних цінностей Карпат” – Х. Фіольмі із Швейцарії, “Альтернативне значення біосферних заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків щодо збереження етнокультурної та історичної спадщини” – С. М. Стойко з Інституту екології Карпат НАН України та інші. 

Під час конференції відбулася презентація книги науковця Львівського національного університету ім. І. Франка М. М. Лаврук “Гуцули Українських Карпат”. Представив авторку цього надзвичайно цікавого етногеографічного дослідження директор Карпатського біосферного заповідника Ф. Д. Гамор. 

Пані Марія Лаврук у своєму виступі розповіла про роботу над виданням, в якому обґрунтовано концептуальні засади і методику етногеографічних досліджень – комплексного вивчення самобутньої етнографічної групи (субетносу) українців – гуцулів. 

Після пленарного засідання учасники конференції працювали у чотирьох секціях: “Роль природного середовища у формуванні духовних та культурних цінностей горян”, “Вплив негативних екологічних та соціально-економічних процесів на стан збереження етнічної самобутності Карпатських гір”, “Карпатська конвенція як важливий інструмент міжнародної співпраці у збереженні природного та культурного спадку”, “Значення природно-заповідних територій для охорони етнокультурної та історичної спадщини”. 

Ще одним цікавим аспектом конференції став “круглий стіл” “Проблеми впровадження в життя Карпатської конвенції”. 

На конференції було всього заслухано та обговорено понад 40 пленарних, секційних та стендових доповідей і повідомлень, які стосуються екологічних і соціально-економічних аспектів збереження етнокультурної спадщини Карпат. 

На підсумковому засіданні конференції було прийнято розгорнуту резолюцію щодо збереження культури і традицій етнічних груп Карпатського краю на національному і міжнародному рівнях, розроблено пропозиції до урядів України та країн, що ратифікували Рамкову Конвенцію “Про охорону і сталий розвиток Карпат”, координації зусиль та надання взаємної допомоги, втілення в життя її положень, об’єднанню природоохоронних організацій, науково-дослідних установ, закладів освіти, культури та інших державних і громадських інституцій Карпатського регіону, діяльність яких пов’язана із захистом і збереженням довкілля, формування екологічної свідомості, створення на базі Карпатського біосферного заповідника міжвідомчої координаційної ради з цих проблем. 

У великому залі, де проходила конференція була розгорнута велика виставка робіт заслуженого художника Угорщини, рахів’янина Івана Доробана та його учениці Марини Білак, а в холі – роботи художників Йосипа Ягнюка, Михайла Ворохти, коренепластика Миколи Волощука, вишивки Марії Ворохти та інших народних митців. 

Науково-практична конференція стала потужною преамбулою до всього святкового дійства XV Гуцульського фестивалю, розкрила не лише проблеми цього гуцульського краю, але і самобутню етнокультурну та історичну спадщину Карпат і шляхи їх збереження.   
 
Іван Волощук