Флора Карпатського біосферного заповідника

До складу Карпатського біосферного заповідника включені надзвичайно багаті у флористичному відношенні ділянки від передгір’я до альпійської та субальпійської зон, у яких зростає 4540 видів рослин і грибів.

Різноманіття водоростей Карпатського регіону, зокрема заповідника, вивчено фрагментарно. На сьогоднішній день альгофлора налічує 787 видів, які представлені 842 внутрішньовидовими таксонами із 10 відділів: Cyanophyta, Euglenophyta, Dinophyta, Chrysophyta, Eustigmatophyta, Baccilariophyta, Xantophyta, Rhodophyta, Chlorophyta, Charophyta, 17 класів, 41 порядку і 219 родів. Найбільшим різноманіттям відрізняються водойми Чорногірського – 487 видів (512 внутрішньовидових таксонів) та Угольсько-Широколужанського – 361 вид (367 внутрішньовидових таксонів) масивів. Менше – Марамороського – 125 видів (128 внутрішньовидових таксонів), Свидовецького – 94 видів (99 внутрішньовидових таксонів) масивів, Долини нарцисів – 82 видів (83 внутрішньовидових таксонів), Кузій-Трибушанського – 76 видів (80 внутрішньовидових таксонів). Вперше для флори України з території заповідника описано 60 нових видів та біля 200 видів і внутрішньовидових таксонів нових для Українських Карпат і рідкісних для України. Декілька видів та їх варіації, зокрема Cosmarium cyclicum P. Lundell var. arcticum Nordstedt f. аrcticum, Cosmarium plicatum Reinsch var. hibernicum W. West, Cosmarium pseudoquinarium Hirano – рідкісні для світової флори. Червонокнижні водорості заповідника представлені двома видами – це Penuim borgeanum Skuja, що відмічається у Мармароському та Угольсько-Широколужанському масивах та Bambusina brebissonii Kutz. ex Kutz. – у водоймах Чорногірського масиву.

Флора мохоподібних нараховує 525 видів, три варіації та дві форми, які належать до двох відділів, п’яти класів, 27 порядків, 77 родин та 205 родів. Зокрема у відділі Мarchantiophyta відмічено 2 класи, 8 порядків, 34 родини та 54 роди та 116 видів. У відділі Вryóphyta – 5 класів, 19 порядків, 43 родини, 151 рід і 409 видів. Найбільше родин і родів відмічається у порядку Jungermanniàles (18 родин та 33 роди), Hypnáles (16 родин і 68 родів). Найбагатшою є флора мохоподібних Чорногірського, Марамороського (по 342 види) та Свидовецького (208 видів) масивів заповідника. Раритетна фракція мохоподібних нараховує 9 видів, які включені до ЧКУ. Також на території заповідника зростають 4 види мохів, які входять до Додатку І Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та 38 видів – до Червоного списку європейських кріофітів.

Мікофлора заповідника нараховує на сьогодні 1134 види грибів. Нижчих грибів відмічено 59 видів та 3 відділи: Myxomycota – 43 види, Oomycota – 15 видів, Zygomycota – 1 вид (Spinellus fusiger (Link) Tiegh.). Вищі гриби представлені двома відділами: Ascomycota – 279 видів (29 порядків та 64 родини) та Basidiomycota – найчисленніший відділ, до якого належать 820 видів, що розподілені між 22 порядками та 101 родиною. Найбагатшими за видовою різноманітністю вищих грибів є Кузій-Трибушанський (524 види), Марамороський (485 видів), Угольсько-Широколужанський (468 видів) Чорногірський (223 види) масиви. Меншою кількістю характеризуються Свидовецький масив (97 видів), Долина нарцисів (21 вид) та Чорна і Юліївські гори (6 видів), території яких є недостатньо дослідженими. До ЧКУ включено 20 видів грибів.

Ліфхенофлора заповідника нараховує 752 види та 113 форм і варіацій, які належать до 24 порядків, 72 родин та 176 родів. Найбільше родин і родів відмічається у порядку Lecanorales (19 родин та 81 родів), Ostropales (8 родин і 13 родів) та Peltigerales (7 родин та 12 родів). Найбагатшою є ліхенофлора Чорногірського (474 видів і форм), Марамороського (388 видів та форм) та Угольського (367 видів та форм) масивів.

На території заповідних масивів поширені 81 вид рідкісних лишайників. Серед них 29 видів є новими для флори України, 27 – вперше виявлені в Українських Карпатах, 25 видів включені до Червоної книги України. Найбільше знахідок з Чорногірського та Угольсько-Широколужанського масивів – 15 та 10 видів відповідно. З ліхенофільних грибів вперше для України з території КБЗ зібрані: Carbonea aggregantula (Müll. Arg.) Diederich & Triebel, Cercidospora epipolytropa (Mudd) Arnold, C. supersparsa (Nyl.) Hertel, Epigloea medioincrassata (Grummann) Döbbeler, Monodictys epilepraria Kukwa & Diederich, Sclerococcum griseisporodochium Etayo.

Флора судинних рослин заповідника об’єднує об'єднує 5 відділів, 122 родини, 497 родів та 1342 види, що складає 53% флори Українських Карпат (2532 види) та 26,3% від загальної кількості видів флори України (5100 видів). З них покритонасінних – 1286, голонасінних – 11, папоротеподібних – 32, хвощеподібних – 8 і плауноподібних – 5. Найбагатшими за кількістю видів є родини Asteraceae (184), Poaceae (107), Rosaceae (86), Cyperaceae (62), Fabaceae (61), Caryophyllaceae (47), Lamiaceae (46). Найбільшим флористичним різноманіттям видів судинних рослин характеризується Угольсько-Широколужанський (723), Кузій-Трибушанський (638) та Чорногірський (619) масиви. В інших заповідних масивах представлена така кількість видів: Марамороський – 528 видів, Свидовецький – 468 видів, «Долина нарцисів» – 516 видів, «Юлівська гора» – 446 видів та «Чорна гора» – 399 видів. Багатство родин визначається також кількістю родів. Найчисленнішими у родовому відношенні є Asteraceae (55 родів), Poaceae (41 рід), Rosaceae (24 роди), Lamiaceae (21 рід).
За даними географічного аналізу у флорі КБЗ переважають види європейської (310 видів), євроазіатської (271 вид), голарктичної (167 видів) та середньоєвропейської (113 видів) ареалогічних груп. Значний відсоток флори складають євросибірські (80 видів), середньоєвропейсько-середземноморські (73 види) та європейсько-середземноморські (63 види). За аналізом життєвих форм переважаючою групою є гемікриптофіти (804 види), терофіти (193 види) та криптофіти (142 види), фанерофіти (122). Найменшу групу складають геміфанерофіти (14 видів) та ліани (6 видів). За висотним розподілом домінують рівнинно-монтанна (350 видів), рівнинно-субальпійська (110 видів) та монтанно-субальпійська (101 вид) групи. Найменшою є частка видів монтанно-альпійської та рівнинно-альпійської груп. За градієнтом вологості, флора судинних рослин заповідника ділиться на десять екологічних груп. Основними групами є мезофіти (783 види або 58,4% від загальної кількості видів), мезогігрофіти (144 види), мезоксерофіти (110 видів) та ксеромезофіти (107 видів). Найменша кількість сукулентів (15 видів) та елементів ксерофільної фракції (15 видів). За розподілом екологічних груп найчисельнішою є група лучних видів (633). Група лісових складає 274 види, решта – види деяких інших груп: чагарникові, болотно-лучні, рудеральні, скельні.

У заповідних масивах охороняється 149 видів вищих судинних рослин, 6 видів включено до Додатку I Бернської конвенції, 34 види – до CITES – Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 238 – до бази даних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП-IUCN), 176 – до Європейського червоного списку. Також, на території КБЗ підлягають охороні 134 види вищих судинних рослин, які включені до Переліку видів судинних рослин та рослинних угруповань, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області. Найбільше локалітетів трапляється у Чорногірському, Свидовецькому та Угольсько-Широколужанському масивах. Найменше – на Чорній та Юліївських горах.

В межах території заповідника зростає 63 види ендемічних рослин, з яких загальнокарпатських – 16, східнокарпатських – 26, східно-південнокарпатських – 19 і західно-східнокарпатських – 2 види.

У заповідних масивах виявлено 38 рослинних угруповань, які включені до Зеленої книги України: лісових – 22, чагарникових і чагарникових – 7, лучних – 6.

За господарським значенням на території заповідних масивів зростає 680 лікарських рослин, 556 декоративних та 352 медоносних. Велика частка кормових видів – 330, що становить 24,6% від загальної кількості видів. 297 видів або 22,1% – це синантропна фракція флори, що належать до 184 родів і 54 родин. Серед антропофітів інвазивними є: Ambrosia artemisifolia L., Erigeron annuus (L.) Pers., E. canadensis L., Galinsoga parviflora Cav., Heracleum sosnowskyi Mandenova, Impatiens glandulifera Royle, I. parviflora DC, Juncus tenuis Willd., Reynoutria sachalinensis (Fr. Schmidt) Nakai, Robinia pseudoacacia L., Xanthoxalis fontana (Bunge) Holub. Майже всі вищезгадані види найчастіше зустрічаються в Кузій-Трибушанському масиві, Долині нарцисів, Чорній та Юліївських горах, тобто на тих територіях, які межують або близько знаходяться біля людських осель, городів, пасовищ та сіножатей. Найбільшої шкоди біорізноманіттю наносять Reynoutria sachalinensis і Heracleum sosnowskyi, які зростають переважно вздовж берегів потоків, доріг, транспортних шляхів.

Продромус рослинності території заповідника включає 57 формацій та 297 асоціацій. У високогірній частині домінують зарості з сосни гірської і душекії зеленої, чагарникові і чагарничкові угрупування з ялівцю сибірського, чорниці, лохини, брусниці. Лучна рослинність представлена ділянками у всіх рослинно-кліматичних поясах, від передгірного до субальпійського і альпійського. Водно-болотна рослинність – асоціаціями, характерними для заболочених лук, озер та боліт, гірських річок, потоків.